Дорога моя громадо!

П’ятий рік поспіль День міста – в умовах великої війни. У небі над нами – дрони і ракети, та Кропивницький тримається. Тримається, бо ворогу ніколи не зламати нашої стійкості, нашої єдності й незмінного прагнення бути вільними.

Безмежна подяка кожному і кожній з вас за терпіння і щоденну сумлінну працю, за невтомне волонтерство і потужну допомогу фронту, за відкриті серця і прихисток для тих, хто втратив дім. Але найголовніше – дякую за те, що ви тут, за те, що не полишили рідного міста.

До 272 років славної історії нашого міста вже вписано і 1669 днів героїчної боротьби за вільну Україну.
Низький уклін землякам, які зараз тримають фронт.
Тільки завдяки їхній мужності ми маємо змогу жити. Шана родинам, які не дочекалися рідних із передової. Вічна і світла пам’ять усім героям.

Ми, як ніхто, знаємо справжню ціну миру, за який українці платять найвищу ціну. Попереду ще багато випробувань, і легкого шляху не буде, але разом ми вистоїмо. Головне – залишатися в єдності.

Слава вам!
Слава Кропивницькому!
Слава Україні!